Економіка на військових рейках що держава обіцяє підприємцям

Економіка на військових рейках що держава обіцяє підприємцям
Економіка на військових рейках що держава обіцяє підприємцям

Українська влада – Президент, Кабінет Міністрів, Верховна Рада – пішла на кардинальне зниження податкового навантаження та спрощення роботи бізнесу в умовах війни. Нововведення включають і розширення спрощеної системи оподаткування, державні гарантії для забезпечення роботи аграріїв, і нульові ставки за кредитами для бізнесу. UAProm.info розібрався, наскільки ефективними будуть ці рішення, і якими можуть бути наступні кроки влади, щоб підтримати економіку країни, яка протистоїть широкомасштабному російському вторгненню. 

Бізнес має працювати

Головне завдання української влади на сьогодні – забезпечити функціонування економіки, «щоб усюди, де немає бойових дій, тривало життя», сказав президент Володимир Зеленський, оголошуючи про перші кроки податкової реформи. Основні її положення містяться у законопроекті № 7137-д, над розробкою якого спільно працювали у Кабміні та Верховній Раді. Документ уже проголосовано та направлено на підпис Президенту.

«Очевидно, що економічна та податкова система, яка існувала у мирний час, не може бути відповіддю на ті виклики, які у нас є зараз. Тому у тісній співпраці з Президентом України, з народними депутатами ми повністю переформатуємо економічну модель України», — наголосив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, розповідаючи українцям про нові правила.

Запропонована державою модель підтримки бізнесу полягає у зниженні або скасуванні низки податків, скасуванні перевірок, наданні спрощеного доступу до фінансів та лібералізації трудових відносин, — повідомив прем’єр.

Розширення спрощення, скорочення перевірок

Головна новація прийнятого закону – це розширення спрощеної системи оподаткування, призначеної для малих та середніх підприємств, на значну частину великого бізнесу. Наразі єдиний податок у розмірі 2% від обороту можуть сплачувати як фізособи-підприємці (ФОП), так і юридичні особи з річним оборотом до 10 млрд грн. Раніше вони були зобов’язані перераховувати до бюджету податок на прибуток та ПДВ. 

Виняток становлять підприємства, що займаються продажем підакцизних товарів, гральним бізнесом, видобуванням та реалізацією корисних копалин. Щоб перейти на спрощену систему оподаткування, підприємствам необхідно повідомити податкову за місцем реєстрації бізнесу.

Закон передбачає ще низку можливостей для малих підприємств. Зокрема, фізособи-підприємці 1-ї та 2-ї груп можуть сплачувати єдиний податок на добровільній основі. «Якщо можете – платіть. Не можете – нема питань», – пояснив президент Володимир Зеленський. ФОП, самозайняті та члени фермерських господарств звільняються від сплати єдиного соціального внеску (ЕСВ) за себе, а спрощенці 2-ї та 3-ї груп – і за мобілізованих працівників. Ці витрати покриє держава.

З ініціативи уряду на час дії воєнного стану призупинено перевірки бізнесу, крім тих, що стосуються реалізації підакцизних товарів та товарів, що підпадають під цінове регулювання. Також до завершення воєнного стану підприємці звільняються від санкцій за порушення закону про РРО (виняток – підакцизні товари).

Частину заходів вжито з поправкою на бойові дії. Так, на територіях, охоплених активними боями, підприємці до кінця 2022 року можуть не сплачувати екологічного податку та плати за землю. А ті, чиї виробництва, склади чи магазини було зруйновано, звільняються від сплати ПДВ за втрачений товар. Цей податок також не стягуватиметься з товарів, переданих на потреби оборони.

Не обкладатиметься податком на доходи фізосіб (ПДФО) та благодійна допомога Збройним силам України, територіальній обороні, лікарням, організаціям допомоги біженцям тощо. Також скасовано акциз на паливо, передане як допомогу військовим та на гуманітарні потреби.

Для стабілізації цін на бензин встановлено нульову ставку акцизу, а ПДВ зменшено з 20% до 7%. Це має допомогти знизити вартість палива, постачання якого в Україну на сьогодні є досить обмеженим. До початку війни Росії проти України основними каналами надходження нафтопродуктів були РФ та Білорусь. Тепер уряд разом із постачальниками працює над переорієнтацією поставок через західний кордон.

Парламентарі також звільнили українців від відповідальності за прострочення виплат за споживчими кредитами та заборонили банкам виселяти людей з іпотечного житла на період воєнного стану та 30 днів після його скасування.

Держгарантії та нульові ставки за кредитами

Щоб забезпечити посівну кампанію цього року, Кабмін вже надав можливість сільськогосподарським підприємствам отримувати від держави компенсацію відсоткових ставок за кредитами. Уряд також надаватиме аграріям державні гарантії на 80% від суми залучених кредитів.

«Це дозволить нашим фермерам отримати кошти для проведення посівної та бути впевненими, що у разі втрати врожаю вони не збанкрутують», – зазначив Д. Шмигаль.

В. Зеленський анонсував ще один захід підтримки бізнесу. Зокрема, уряд підготував рішення щодо розширення програми пільгових кредитів «5-7-9%».

«Будь-який бізнес зможе отримати кредит під 0% на час воєнного стану плюс 1 місяць після війни. Далі буде мінімальна ставка – 5%. Загальний обсяг кредиту може становити до 60 мільйонів гривень. Щоб було ширше коло тих бізнесів, які зможуть скористатися нашою програмою», – розповів президент.

За словами В. Зеленського, запланована і масштабна дерегуляція: «Було понад 600 дозволів та ліцензій для бізнесу, а залишаються обов’язковими близько 20. Тільки ті, які просто неможливо скасувати. Як, наприклад, поводження з радіоактивними відходами».

Фокус на оподаткування праці

Будь-які заходи, які допоможуть спростити роботу бізнесу в умовах війни, вживаються позитивно, адже зараз підприємці й так змушені вирішувати велику кількість нетривіальних завдань, зазначає керівник аналітичного центру CMD-Ukraine Ігор Гужва.

З огляду на консервативність фіскальної політики в Україні він вважає нові податкові правила позитивним сигналом для бізнесу. Вони допоможуть тим підприємствам, які продовжують працювати, зберегти кошти всередині компаній та направити їх на підтримання життєдіяльності бізнесу, а не на виплату податків.

Водночас, за словами економіста Олексія Куща, заміна ПДВ та податку на прибуток єдиним податком у рамках розширення спрощеної системи оподаткування вигідна лише імпортерам, але не здатна підтримати бізнес, який продовжує виробляти товари всередині країни.

Проблемою для таких підприємств є не складнощі з виплатою податку на прибуток – натомість багато хто зараз зазнає збитків – а високе оподаткування праці. «Є три види зборів: на фонд оплати праці нараховується єдиний соціальний внесок у розмірі 22%, із зарплати утримується прибутковий податок 18% та військовий збір 1,5%. І цей закон ніяк цієї проблеми не вирішує, враховуючи, що зараз є підприємства, які продовжують платити зарплату в умовах часткової зайнятості чи повного простою», — каже О. Кущ.

Оптимальним рішенням, на думку економіста, була заміна трьох податків на один, так званий кумулятивний податок на працю, зі ставкою 10% для працюючих підприємств і з нульовою ставкою для тих, хто не працює, але продовжує платити зарплату.

Водночас програму пільгового кредитування, запропоновану сільгоспвиробникам, а в перспективі й ширшому колу підприємців він вважає ефективним інструментом, який надасть реальну підтримку бізнесу: «Під час війни відсотки за кредитами мають розглядатися як шкідливий анахронізм. Їх не повинно бути ні за споживчими, ні за комерційними кредитами».

Головне – зберегти бізнес

Не варто чекати на серйозний економічний ефект від податкових послаблень, зазначає І. Гужва. «Ці заходи просто допоможуть згладити удар, завданий нашій економіці руйнуваннями війни», — пояснив експерт. За його оцінкою, ВВП України у 2022 році може впасти більш ніж на 20%, а анонсовані керівництвом країни заходи допоможуть скоротити його лише на 1-2%.

Але сьогодні це не головне завдання. Запропоновані заходи «допоможуть вижити, зберегти здатність виробляти продукцію, зберегти ланцюжки поставок комплектуючих та канали збуту, зайнятість людей», – наголосив І. Гужва.

Він вважає, що в умовах війни не варто боротися за податкові надходження до бюджету, оскільки грошовий потік від бізнесів, що залишилися в строю, все одно не перекриє потреби держави «ні на соціалку, ні на освіту, ні тим більше на відновлення».

«Потрібно рухатися далі у бік спрощення (податкової системи – ред.). Зараз саме час подумати про новий податковий кодекс, максимально простий і зрозумілий. Я запропонував би встановити 1-2% з обороту для всіх підприємств – не важливо, великих чи маленьких. І залишити один ЄСВ», — пропонує І. Гужва радикальну розбудову системи оподаткування.


Повна мобілізація та участь держави

Надалі ефективна робота української економіки в нових умовах залежатиме від злагоджених дій держави та бізнесу, причому роль держави у цьому процесі має значно зрости, вважає Гужва.

«Весь менеджмент економіки має бути зосереджений у руках держави. Для цього потрібно мати мобілізаційний план та побудувати жорстку, лінійну економіку. Потрібно чітко розуміти, які у нас є потреби, і які з них ми можемо забезпечувати за рахунок своїх підприємств, що вижили й устояли», — говорить він. 

Зараз державний апарат має мобілізуватися та взяти на себе координуючу роль у цілій низці напрямків, — додає О. Кущ. «Мобілізаційна економіка передбачає збереження певних ринкових механізмів, але вони за допомогою адміністративних, регуляторних та фіскальних механізмів перенаправляються у бік роботи на єдині цілі», – каже експерт.

Це і забезпечення продовольчої безпеки, аж до інвентаризації продовольчих запасів та створення за кордоном резервних хабів для зберігання продовольства. Це також централізація транспортних та логістичних процесів, централізація управління критичною інфраструктурою, а в перспективі та видобутку корисних копалин, наприклад, нафти, газу, залізняку.

Ольга Кравченко