31 січня 2024 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про підозру у внесенні недостовірних відомостей до декларації за 2020 рік чинному народному депутату України.
За даними слідства, він задекларував криптоактиви ринковою вартістю понад 24 млн. гривень. Втім, НАБУ та САП стверджують, що криптовалютний гаманець, який вніс у декларацію нардеп, насправді ніколи не належав до останнього.
Цей випадок підсвітив важливість правильного декларування криптоактивів. Редакція Incrypted поспілкувалася з юристом практики Безпеки бізнесу в Juscutum Олександром Мельником.
За його словами, якщо ви особа, яка уповноважена на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, у вас з’являється обов’язок декларувати наявність власного майна, у тому числі криптовалюту.
«Відкритим залишається питання декларування криптовалют звичайними громадянами. На сьогодні криптовалюта не має певного правового статусу в Україні, зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій із нею. З огляду на ці аспекти можемо констатувати, що чинне законодавство не передбачає декларування криптовалюти для фізичних осіб.»
Зазначимо, що окреме законодавство з оподаткування криптовалют в Україні досі не затверджено. На момент написання є дві версії проектів закону про внесення відповідних змін до Податкового кодексу.
Втім, як депутати Верховної Ради, так і представники Нацбанку кажуть, що жоден із запропонованих законопроектів не буде ухвалений у їхньому нинішньому вигляді. Тому поки що чіткого розуміння, як саме і які податки стягуватимуться з криптооперацій для більшості українців, немає.
За словами Мельника, у разі наявності у суб’єкта декларування криптоактивів під час подання декларації слід пам’ятати про необхідність внесення їх до розділу «Нематеріальні активи». При цьому відображені повинні бути відомості не лише про криптовалюти, що належать самому декларанту, а й членам його сім’ї за станом на останній день звітного періоду.
Юрист вказав на ризик зберігання криптоактивів на гаманцях, якщо ви є суб’єктом декларування. Серед них експерт виділив такі:
- при декларуванні вказується публічна адреса гаманця, який надалі може стати об’єктом спаму, фішингових атак чи навіть переслідування;
- неможливість підтвердити законне походження криптоактивів, задекларованих особою;
- Ціни криптовалют можуть швидко змінюватися. Це означає, що вартість криптоактивів суб’єкта може динамічно коливатися протягом короткого періоду часу, що може вплинути на їхню вартість та фінансовий стан;
- особа та її активи викликають підвищений інтерес з боку податкових служб та правоохоронних органів;
- публічне висвітлення активів може викликати репутаційні та кар’єрні перешкоди у вашій діяльності.
Суб’єктам декларування слід пам’ятати та зберігати всю відповідну інформацію та документи щодо фінансових транзакцій, пов’язаних із криптовалютами, підкреслив Мельник. За його словами, це можуть бути електронні чи паперові квитанції, що підтверджують кожну транзакцію:
«Такі дії можуть спростити ваше життя у разі виникнення питань щодо джерела походження коштів».
Юрист Juscutum зазначив, що корисним може бути ведення журналу з криптовалютної діяльності для збирання інформації.
«Чим більше інформації ви зберігаєте, тим впевненіше ви почуватиметеся. Якщо у вас є сумніви щодо прийнятності джерела коштів або якщо вам потрібна допомога у підготовці пояснень, розгляньте можливість консультації з юристом чи фінансовим консультантом», — зазначив експерт.