Правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15%. Це рішення узгоджується з необхідністю подальшого підтримання курсової стійкості, збереження помірної інфляції у 2024 році та її приведення до цільового діапазону 5% ± 1 в. п. на горизонті монетарної політики.
У 2023 році інфляція суттєво сповільнилася, зокрема завдяки послідовній монетарній політиці НБУ
Попри продовження російської агресії, минулого року інфляційний тиск суттєво знизився. У листопаді інфляція сповільнилася до 5,1% у річному вимірі та залишалася на цьому рівні в грудні. Послабленню цінового тиску значною мірою сприяли високі врожаї та зниження світових цін на енергоносії. Важливу роль відігравав мораторій на підвищення тарифів на окремі житлово-комунальні послуги. Водночас сповільнення базової інфляції до 4,9% за підсумками року свідчить і про вагомий вплив послідовної монетарної політики НБУ, зокрема заходів із забезпечення курсової стійкості та привабливості гривневих активів. Вони сприяли поліпшенню курсових та інфляційних очікувань, інформує НБУ.
Попри очікуване пришвидшення інфляції у 2024 році, вона залишатиметься помірною та повернеться до цільового діапазону в 2025 році
Інфляція перебуватиме в межах цільового діапазону 5% ± 1 в. п. у найближчі місяці. Із середини року вона дещо пришвидшиться через вичерпання ефектів високих минулорічних врожаїв. Додатково на ціни тиснутиме подальше відновлення споживчого попиту, а також перенесення витрат бізнесу на споживчі ціни, зокрема через усе ще високі безпекові ризики та підвищення зарплат. Однак інфляція залишатиметься помірною, зокрема завдяки заходам НБУ із забезпечення курсової стійкості та привабливості гривневих активів. Очікується, що вона становитиме 8,6% наприкінці року.
У 2025 році інфляція повернеться до цільового діапазону, сповільнившись до 5,8% на кінець року, а в 2026 році – до цілі 5%. Цьому сприятиме насамперед зниження безпекових ризиків, що припускається в прогнозі. Це забезпечить загальне поліпшення очікувань, а також дасть змогу налагодити логістику та виробничі процеси. Вагомими чинниками зниження цінового тиску залишатимуться й заходи процентної та валютної політики НБУ.
У 2023 році економіка повернулася до зростання, відновлення триватиме й у наступні роки
Економіка відновлювалася впродовж усього минулого року завдяки високій адаптивності бізнесу та населення до умов війни та м’якій фіскальній політиці, що підтримувалася масштабним міжнародним фінансуванням. У IV кварталі зростання реального ВВП перевищило очікування передусім за рахунок вищих врожаїв пізніх культур і розбудови альтернативних експортних шляхів. Це стало підставою і для поліпшення оцінки зростання реального ВВП загалом за 2023 рік – до 5,7%.
Попри війну, економічне зростання триватиме й надалі. У 2024 році реальний ВВП зросте на 3,6% передусім завдяки збереженню високих бюджетних витрат на тлі очікуваних обсягів міжнародної допомоги на достатньому рівні. Проте темпи економічного зростання будуть нижчими, ніж минулого року, у зв’язку з очікуваним зменшенням врожаїв та посиленням диспропорцій на ринку праці в умовах війни.
У 2025–2026 роках зростання економіки пришвидшиться до 4–6% на рік завдяки зниженню безпекових ризиків, що є основним припущенням прогнозу НБУ, поліпшенню споживчих та інвестиційних настроїв, упровадженню євроінтеграційних реформ. У післявоєнний час м’яка фіскальна політика й надалі підтримуватиме економіку, водночас дефіцит бюджету суттєво скоротиться завдяки зміцненню внутрішньої ресурсної бази.
Міжнародна фінансова підтримка України зберігатиметься, хоча й у менших обсягах. Це дасть змогу утримувати міжнародні резерви на високому рівні та забезпечувати курсову стійкість
Завдяки зовнішній підтримці та послідовній політиці НБУ міжнародні резерви України у 2023 році зросли на 42% та сягнули 40,5 млрд дол. США. Міжнародна допомога залишатиметься основним джерелом припливу капіталу в країну й надалі. Незважаючи на затримки з надходженням міжнародної допомоги на початку року, очікується, що її ритмічність буде відновлена у найближчі місяці. За базовим сценарієм прогнозу НБУ, Україна у 2024 році отримає близько 37 млрд дол. США у вигляді зовнішніх кредитів і грантів.
У міру очікуваного зниження безпекових ризиків у наступні роки Україна відновлюватиме здатність до самостійного фінансування власних потреб, тож обсяги офіційного зовнішнього фінансування поступово зменшуватимуться (до близько 25 млрд дол. США у 2025 році і 12 млрд дол. США у 2026 році). Водночас цієї допомоги вистачатиме для підтримання достатнього рівня міжнародних резервів. Прогнозується, що їхній обсяг коливатиметься в межах 37–42 млрд дол. США впродовж 2024–2026 років і буде достатнім для забезпечення курсової стійкості. Разом із внутрішніми ринковими залученнями міжнародна підтримка також дасть змогу профінансувати все ще значні фіскальні потреби уряду.
Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни
Війна триває. Основним припущенням прогнозу НБУ, як і раніше, є відчутне зниження високих безпекових ризиків із 2025 року. Однак ризики триваліших масштабних бойових дій посилилися порівняно з попереднім прогнозом. Довше збереження високих безпекових ризиків негативно впливатиме на ділові та споживчі настрої, курсові та інфляційні очікування. Це також посилюватиме тиск на державні фінанси та поглиблюватиме проблеми на ринку праці. За такого сценарію потенціал економічного зростання буде меншим, а інфляційний тиск – вищим, ніж очікується зараз.
Крім того, значними є ризики систематичних збоїв у ритмічності надходження міжнародної допомоги та/або суттєвішого зниження її обсягів порівняно з базовим сценарієм.
Актуальними є також інші ризики:
- виникнення додаткових бюджетних потреб (для підтримання обороноздатності, ліквідації наслідків терактів тощо) і значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері;
- суттєві пошкодження портової та енергетичної інфраструктури, які обмежуватимуть експорт;
- продовження часткового блокування кордонів з окремими країнами ЄС для вантажних перевезень, що обмежуватиме експорт та здорожчуватиме імпорт;
- поглиблення негативних міграційних тенденцій.
З іншого боку, зберігається ймовірність матеріалізації більш позитивних сценаріїв, а деякі з них уже реалізувалися. Зокрема, завдяки швидкому розширенню альтернативних експортних шляхів у IV кварталі 2023 року вдалося компенсувати втрати від зупинки зернового коридору. Новим шляхом Україна також почала транспортувати іншу продукцію, зокрема металургійну.
Збереження позитивних тенденцій забезпечить більші обсяги експорту, а подальше підвищення ефективності заходів валютного нагляду – своєчасне надходження валютної виручки. Зі свого боку, це сприятиме швидшому економічному відновленню, посилюватиме спроможність НБУ підтримувати курсову стійкість та дасть змогу пришвидшити процес пом’якшення валютних обмежень.
Значний стимул економічному відновленню може надати реалізація масштабних проєктів відбудови України. Крім того, упродовж останніх місяців західні партнери активізували розгляд питань, пов’язаних з передачею Україні заморожених російських активів. Їх стягнення на користь України дасть змогу суттєво поліпшити ключові макроекономічні показники.
Ураховуючи баланс ризиків, необхідність підтримання курсової стійкості та помірної інфляції у 2024 році з подальшим її приведенням до цільового діапазону 5% ± 1 в. п. упродовж 2025 року, Правління НБУ вирішило зберегти незмінною облікову ставку, а також інші процентні ставки за операціями НБУ
Ставки за гривневими інструментами впродовж липня – грудня помірно знижувалися у відповідь на пом’якшення процентної політики НБУ. Збереження стимулів для банків у вигляді тримісячних депозитних сертифікатів стримувало зниження ставок за гривневими строковими депозитами населення. Дохідність гривневих інструментів була вищою за поточну та очікувану інфляцію. У результаті вкладення населення у гривневі строкові депозити та ОВДП надалі зростали, що відповідало завданням НБУ.
Ураховуючи очікуване пришвидшення інфляції у 2024 році та зміщений вгору баланс ризиків, НБУ вважає за доцільне зберегти облікову ставку незмінною. Це дасть змогу втримати привабливість гривневих інструментів, що обмежуватиме попит на валютному ринку та сприятиме виконанню завдання НБУ із забезпечення курсової стійкості. Крім того, НБУ зберігатиме активну присутність на валютному ринку та згладжуватиме надмірні курсові коливання у межах режиму керованої гнучкості курсу.
Зі свого боку, збереження курсової стійкості залишатиметься важливим засобом утримання під контролем інфляційної динаміки та очікувань у 2024 році та приведення інфляції до цільового діапазону в 2025 році.
Базовий сценарій прогнозу НБУ, у припущення якого закладається отримання достатнього обсягу міжнародного фінансування та зниження безпекових ризиків із наступного року, передбачає незначне зниження облікової ставки з другої половини 2024 року. Водночас НБУ адаптуватиме монетарну політику в разі зміни балансу ризиків для інфляції та курсової стійкості.
Подальші рішення щодо облікової ставки залежатимуть від динаміки інфляції, стану валютного ринку, ритмічності надходження міжнародної допомоги, еволюції безпекових ризиків та інших чинників.
Збереження облікової ставки на рівні 15% річних затверджено рішенням Правління НБУ від 25 січня 2024 року №31-рш «Про розмір облікової ставки», що набирає чинності з 26 січня 2024 року.
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням Національного банку цього рішення, буде оприлюднено 5 лютого 2024 року.
Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 14 березня 2024 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.